42-річний старший лейтенант Андрій Поляков, позивний Бізон, загинув 26 жовтня 2023 року біля села Свято-Покровське Бахмутського району Донеччини. Виконуючи бойове завдання із розмінування території, підірвався на невідомому мінно-вибуховому предметі. Захисника встигли евакуювати та передати лікарям, проте поранення виявилися смертельними.

Андрій Миколайович народився в місті Сміла Черкаської області. Останні 20 років прожив у Києві. У 2004 році закінчив Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» за спеціальністю «Технологія літако- та вертольотобудування». Також отримав звання офіцера запасу на військовій кафедрі. Після випуску працював на ДП «Антонов». Потім став підприємцем. Займався спортом і саморозвитком. Був активним учасником Революції Гідності, під час якої отримав поранення.

24 лютого 2022 року чоловік відправив рідних у безпечне місце, а сам пішов записуватися до лав добровольців. Наступного дня у складі 131-го батальйону 112-ої бригади ТРО боронив Київ. Після звільнення столиці перевівся до інженерної роти 241-ої окремої бригади ТРО ЗСУ. Там обійняв посаду командира інженерно-технічного взводу. Влітку вирушив на Харківщину. У липні 2023-го перевівся на посаду командира інженерно-саперного взводу 206-го батальйону та поїхав боронити Донеччину.

«Андрій – справжній патріот України! Його кредо під час війни було: «Душу – Богу! Життя – Україні! Честь – для себе!». В результаті так і сталося. Андрій не міг сидіти на місці, постійно рвався вперед. І добровільно, за власним бажанням, перейшов з тилової військової частини у ту, яка залучена до бойових дій. В новому колективі зарекомендував себе тільки з найкращої сторони: як командир, як побратим, як друг! Він зміг згуртувати взвод, яким керував, та здружити різновікових військовослужбовців. Керівництво батальйону було, без перебільшення, в захваті від нього і говорили: «Нарешті знайшли того офіцера, якого так давно шукали!» – розповів рідний брат загиблого Дмитро.

«Андрій – це та людина, яка завжди всім допомагала, щирий, мегаактивний, справжній патріот!» – додала подруга дитинства Альона Нянченко.

Поховали офіцера на Алеї Слави Берковецького кладовища в Києві.

В Андрія залишилися дружина Юлія, донька Валерія, син Арсен, а також любляча родина, багато друзів та побратими.