32-річний солдат Андрій Ненчук поліг 24 серпня 2023-го внаслідок щільного ворожого обстрілу позицій поблизу села Роботине Запорізької області. Це був перший бій захисника.

Народився боєць у селі Надичі Львівської області. У Львівському національному університеті імені Івана Франка отримав освіту за спеціальністю «Психологія». За два роки до повномасштабної війни почав працювати у Новій пошті. Був завідувачем господарства на вантажному терміналі.

Отримавши повістку, приєднався до лав ЗСУ. Пройшов навчання в Україні й Німеччині.
Служив у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Між нарядами глибше вивчав військову справу й англійську мову.

«Мамо, ми так чекали на відпустку, та комусь потрібніше. Піду у відпустку, коли буде час. Іншим це необхідно. У них сім’ї», – казав мамі Андрій під час служби.

«Андрій любив книжки, науку й солодощі. Був золотим сином: спокійним, врівноваженим, думаючим. А ще дуже любив землеробство, рідний сад і город. Залюбки порпався на ділянці, чекав на врожаї. Мріяв стати лікарем. Цікавився історією, космосом. Студентом писав наукові праці й мабуть, тільки любов до цукерок могла конкурувати з його любов’ю до науки. Завжди, коли Андрій їхав до мене у гості, привозив з собою солоденьке до чаю. Це була наша традиція.

Він був дуже чуйним і добрим. Турбувався про всіх. Просив надсилати йому більше солодощів, щоб вистачило на всіх побратимів. І з екіпіровкою допомагав через колег. Коли до нас прийшла звістка, що Андрюші вже немає, племінник Микола сказав, що його дядько був наймудрішим із усіх і йому без нього буде дуже самотньо», – розповіла мама Галина.

Поховали захисника у рідному селі.

У нього залишилися мама, брат, сестра та інші рідні.