Старший сержант Андрій Мачулянський, позивний Мак, загинув 30 серпня 2023 року в районі села Стара Гута Сумської області. Виконуючи бойове завдання, отримав смертельні поранення внаслідок ворожого обстрілу. Захиснику було 43 роки.

Андрій був родом із села Колом'є Хмельницької області. Навчався в Нетішинській загальноосвітній школі №2. Потім закінчив з відзнакою Нетішинське ПТУ №23 за фахом радіомеханіка по ремонту і обслуговуванню телевізійної і радіоапаратури. Після проходження строкової військової служби працював електромонтером на Хмельницькій АЕС. В 2002 році служив за контрактом у в/ч А0481 в місті Яворів. З 2003-го виконував гуманітарну місію в Республіці Кувейт на посаді гранатометника. У 2004-2005 роках виконував миротворчу місію в Республіці Ірак в складі 6 -ї і 7-ї механізованих бригад на посаді кулеметника і командира відділення. У 2005-2006 роках виконував миротворчу місію в Республіці Ліберія в складі 56-го окремого вертолітного загону на посаді командира відділення загону охорони. З 2007-го проходив навчання за програмою підготовки головних сержантів взводів в Десні, «Курс підготовки старшого сержантського і старшинського складу» в школі НАТО в німецькому місті Обераммергау. Також проходив навчання головних сержантів рот. У 2008 році проходив підготовку на навчальному курсі підготовки сержантів армії США в Європі, місто Графендер, Німеччина. У жовтні 2008-го призначений на посаду командира учбового взводу Центра підготовки сержантів в Харкові, у 2009-му – на посаду головного старшини військового коледжу сержантського складу НТУ «ХПІ» (Харків). З 2013 року працював за контрактами на іноземні фірми в Шрі-Ланці, Афганістані. Також вступив до Хмельницького інституту соціальних технологій Університету «Україна» на спеціальність «Право», де встиг провчитися лише 3 роки.

Під час повномасштабного російського вторгнення Андрій захищав свою країну в лавах 114-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. Був головним сержантом стрілецького взводу. Воював у Сумській, Харківській, Запорізькій, Донецькій, Луганській та Чернігівській областях.

За час служби був нагороджений нагрудними знаками і медалями: «Кращий сержант Сухопутних військ ЗСУ», «Воїн- Миротворець», «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня, «За службу Миру», «За службу в Іраку». За час служби з початку повномасштабного вторгнення став повним кавалером ордена «За мужність». 14 жовтня 2023 року Андрію присвоєно чергове військове звання «головний сержант» (посмертно).

«Мій коханий був патріотом. Його любов до рідної землі безмежна! Андрій любив Україну і всім серцем переживав за її майбутнє. Вивчав історію, читав дітям книжки українських поетів. Мав хобі усього життя – нумізматику. Я не знаю добрішої, чистішої, освітнішої та гідної людини. Душа компанії. Ми завжди будемо пишатися його мужністю, незламністю», – розповіла дружина загиблого.

Поховали воїна на Алеї Героїв нового кладовища в місті Нетішині.

У нього залишилися батьки Микола та Валентина, дружина Оксана, син Владислав, донька Анастасія.