Захисник Андрій Луківський на псевдо Лука загинув 19 жовтня 2023 року при виконанні бойового завдання в районі міста Красногорівка на Донеччині. Воїну тепер назавжди 27.

Андрій народився в селі Чаплинка Херсонської області. Жив у місті Вишневому Київської області. Закінчив Київський коледж зв'язку. Працював у автотранспортному підприємстві, займався сертифікацією машин. Захоплювався автомобілями. У вільний час займався боксом.

Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік став бійцем Збройних Сил України та воював за Батьківщину на гарячих напрямках. Службу проходив у 47-ій окремій механізованій бригаді «Маґура». Був старший механіком-водієм БМП.

«Мій чоловік був справжнім чоловіком, горою, за якою можна сховатись, і людиною, на яку можна було покластись. Всі родичі та друзі його дуже сильно любили, всі називають його «сонячний промінчик». Він завжди посміхався, завжди був на позитиві. Все він міг перевести в позитивне русло. Поважав свою сімʼю. Був відповідальним на службі. Взагалі він був механіком-водієм БМП, але коли в черговому бою хлопці втратили «Бредлі», він сказав: «Я іду з пацанами», і пішов у піхоту. Дуже сильно кохав мене. Це було кохання, яке трапляється один раз на 100 років. На свій фатальний вихід він взяв із собою лише мою записку, яку я передала разом із посилкою за тиждень до загибелі… Там було написано «Я тебе дуже-дуже-дуже сильно кохаю». По цій записці я його й опізнала… Наші вороги окупували ту територію відразу, і я , можна сказати, власними силами витягувала звідти всю групу. Похоронили тільки через 9 місяців…» – поділилася Ганна Луківська.

Поховали Андрія на Алеї Слави цвинтаря у Вишневому.

Вдома на нього чекали мама, дружина і сестра.