Солдат Андрій Каніболоцький на псевдо Рево поліг 2 вересня 2024 року поблизу села Старомайорське на Донеччині. Під час виконання бойового завдання він отримав смертельні поранення внаслідок артилерійського обстрілу з боку окупантів. Захиснику було 48 років.

Андрій народився в селі Дмитрівка Дніпропетровська області. Зростав в українському місті Донецьку, де закінчив школу та навчався в технікумі на маляра. Згодом здобув фах кухаря-хлібопекаря в Києві. Далі проходив військову службу в морському флоті. Любив футбол, вболівав за команду «Шахтар» (Донецьк). Обожнював музику, мав велику колекцію дисків. Вільний час любив проводити у колі друзів, був дуже комунікабельним. До повномасштабного вторгнення працював на шахті «Дніпропетровська».

У червні 2024 року чоловік пішов захищати свою країну від ворогів. Служив у 129-ій окремій бригади територіальної оборони ЗСУ. Був водієм-стрільцем.

«Мій тато був позитивною людиною, турбувався про близьких, мав дуже багато друзів. З ним ніколи не було сумно, він міг підтримати та розвеселити у будь якій ситуації. До того, як пішов на фронт, допомагав військовим. Любив тварин, в нього залишився котик, якого мій татко колись врятував. Він був щирим та чесним, сміливим та рішучим, завжди показував свою любов до мене, ми були дуже близькими. Досі не вірю, що це трапилось з нами», – поділилась донька полеглого бійця.

Поховали Андрія в рідному селі Дмитрівка.

Вдома на нього чекали донька Карина та онук Давид.