Молодший сержант Андрій Ільків, позивний Провідник, загинув 16 вересня 2023 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Новодарівка Запорізької області. 4 серпня захиснику виповнилося 45 років.

Андрій Тарасович родом із села Куничі Івано-Франківської області, але був жителем села Волосів. Здобув фахову освіту в професійно-технічному училищі. У мирному житті працював здебільшого за кордоном. Любив ходити на риболовлю та займатися будівництвом.

Коли почалася повномасштабна війна, чоловік без роздумів пішов на фронт заради своїх рідних та Батьківщини. Воював у складі 201-го окремого батальйону (в/ч А7370) 102-ї бригади територіальної оборони ЗСУ. Був командиром відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки.

За службу військового нагородили відзнаками: «За бойову звитягу», «Ветеран війни» та «Незламним Героям російсько-української війни» (посмертно).

«Тато був справжнім, незламним, безсмертним воїном. Завжди всім допомагав, ніколи не шукав легких доріг. Був завжди життєрадісним і відкритим. Я була єдиною дочкою, якою тато завжди пишався, мріяв про краще життя після перемоги у нашій вільній, мирній країні. В нього були грандіозні плани на життя, та, на жаль, проклята війна все перекреслила… Жив за принципом, що справжній командир повинен іти першим у бій і останнім – з бою, адже командир – тато для своїх солдатів! Як же сильно ми сумуємо за тобою… Наш рідний, голуб сизокрилий… У чистих хмарках спочивай із Богом…» – написала Вікторія Ільків.

Поховали захисника в селі Волосів на Івано-Франківщині.

В Андрія залишилися батьки, дружина і донька.