34-річний солдат Андрій Чишко на псевдо Чиж загинув 19 квітня 2024 року при виконанні бойового завдання в районі села Терни на Донеччині. Його життя обірвав ворожий FPV-дрон.

Андрій народився в місті Запоріжжя. Закінчив місцеве вище професійне училище №27 та опанував спеціальність токаря. Займався гандболом, але покликанням його життя була кулінарія. До великої війни працював кухарем в одному із закладів харчування в Польщі.

Коли почалася повномасштабне вторгнення, чоловік повернувся з-за кордону та долучився до лав Збройних Сил України. Воював у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Обіймав посаду командира відділення. Побратими згадують, що у Чижа був завжди найсмачніший борщ.

За гідну службу отримав такі відзнаки: «За сприяння обороні Києва», «Золотий хрест», «Хрест хоробрих».

«Андрюха... Друг Чиж. Справжній патріот та людина-взірець української нації. На початку повномасштабного вторгнення, коли більшість чоловіків тікали зі своїх домівок за кордон, ти, не вагаючись, їхав з-за кордону захищати свою батьківщину, бо прийшла біда в країну і ти не міг стояти осторонь. Ти завжди хотів двіж та можливість нищити ще більше ворогів. Пройшов Бахмутську компанію. Коли друга Форда засипало від прильоту в бліндажі, ти без вагань під щільним обстрілом побіг його відкопувати своєю каскою, чим врятував йому життя. Авдіївська компанія – саме пекло, ти був стриманий, командир відділення, вів за собою хлопців і завдяки тобі вийшло виконати поставлене завдання. Але, на жаль, не без втрат, коли куля російського снайпера забрала життя друга Коса, а тобі поцілила у плиту, яка і врятувала життя. Терни. Нашому батальйону поставили завдання гасити пожежу прориву окупантів саме на цьому напрямку. Ти з хлопцями тримав найбільш відповідальну ділянку, втрата якої могла за собою потягнути загибель десятків побратимів, які могли залишитись в оточенні. Атака FPV, яку скоріш за все ти не почув через інтенсивність обстрілів, забрала твоє життя. Життя, яке ти віддав, щоб уберегти десятки інших. Друг Чиж, маю за честь служити з тобою і бути другом. Служити, тому що ти з нами в строю назавжди. Не пробачимо, помстимося та продовжимо твою справу здобути перемогу!» – написав побратим на псевдо Кічман.

Поховали Андрія на кладовищі імені Леваневського в Запоріжжі.

У захисника залишились мама, кохана, рідні, друзі та побратими.