58-річний Анатолій Верещага загинув 15 березня 2022 року поблизу хутора Градське на Сумщині. Чоловіка розстріляли російські військові, коли він віз хліб жителям на той час окупованих сіл.

Анатолій із дружиною Оленою того дня вирушили з рідної Гребениківки до Сум. Там свою білу «Ниву» і причіп завантажили хлібом та іншими необхідними товарами – везли все в окуповані села Боромлянської громади, де на той час не працював жоден магазин. Дорогою, неподалік хутора Градське, Анатолій та Олена зустріли колону ворожої техніки. Троє російських солдатів відкрили вогонь по їхній машині. Анатолій загинув від отриманих поранень. Дружина Олена потрапила в лікарню, медикам вдалося врятувати її життя. В автівці, якою подружжя перевозило продукти, залишилось 46 куль.

«Я, будучи в машині, просила допомоги. Росіяни почали з кимось спілкуватися по рації. А потім сказали: «Ми більше стріляти не будемо». А вже куди стріляти, як чоловіка вбили?», – каже Олена.

Анатолій Верещага за спеціальністю був токарем, але останній рік працював охоронцем на місцевому сільгосппідприємстві. Окрім цього, допомагав дружині з магазином, який родина мала у Гребениківці.
З 2022 року сім’я почала розвозити жителям хуторів хліб, крупи, борошно, побутові товари. А коли через повномасштабне вторгнення Росії із Сум перестали возити хліб до їхнього та сусідніх сіл,
Анатолій запропонував зайнятися доставкою харчів туди.

«Він у мене безстрашний хлопець був. Каже: «Поїхали». Я відмовляла… Ну, але ми поїхали. Брали у причіп 620 штук білого хліба, до салону – ще 300 буханців. Возили також крупи, цукерки, печиво, рибу… Його б ніхто не втримав. Він би все одно поїхав. Таким він був… Як сказав – так і наполягатиме на своєму», – розповідає Олена Верещага.

Дружина пригадує, що Анатолій був активною людиною. Веселий, мав гарне почуття гумору. У вільний час із родиною та друзями любив виїжджати до лісу по гриби або на пікнік. Після перемоги України у війні мріяв разом із Оленою завершити ремонт в їхньому магазині.

В Анатолія Верещаги залишилися дружина та син.