Серце 81-річного Анатолія Індила зупинилося 10 березня 2022 року в шкільному підвалі села Ягідне на Чернігівщині. Там російські окупанти силоміць утримували 367 людей. У підвалі було душно, бракувало місця. У людей погіршувалося здоров’я. Через нестерпні умови полону померли 10 жителів Ягідного. Їхні прізвища записали на стіні підвалу.

Анатолій Індило народився у селі Воловиця у тодішньому Борзнянському районі Чернігівщини. Закінчив школу, вивчився на водія, почав працювати у місцевому колгоспі. Спочатку водив вантажівку, потім керував трактором та комбайном. Створив сім’ю.

У родині Анатолія багато працювали, обробляли город, тримали господарство. Мали багато котів. Дружина Анатолія дуже їх шкодувала і забирала додому покинутих.

За рік до повномасштабної війни дружина, з якою Анатолій прожив понад 55 років, померла. На зиму син Олександр забрав тата до себе в Ягідне.

Анатолій дуже хотів додому в рідне село. Син чекав, аби потеплішало, адже взимку татові було важко самостійно обслуговувати себе. У Ягідному Анатолія і застала повномасштабна війна.

5 березня 2022 року окупанти привели 81-річного чоловіка до шкільного підвалу.

«Мій батько був дуже працьовитим. Люди його покоління багато і важко трудилися на землі. Коли Путін напав, тато сказав мені: «Я у війну народився. Мабуть, у війну й помру». Батько дуже шкодував, що ми це все переживаємо. У підвалі він день за днем слабшав. А близько 16 години 10 березня я вийшов надвір, з татом залишилася моя дружина. Через деякий час вона вибігає і кричить: батько помер!», – розповів Олександр.

Анатолій перед смертю намагався щось сказати невістці, шепотів, але вона не могла розібрати ані слова через гамір у підвалі.

В Анатолія залишилися діти та онуки.