27-річний старший солдат Анатолій Семенюк поліг 19 жовтня 2022 року в бою за Авдіївку на Донеччині. При виконанні бойового завдання він отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артилерійсько-мінометного обстрілу.

Анатолій народився в селі Українка Житомирської області. Закінчив 9 класів місцевої школи. Далі переїхав до Бучі на Київщину. У 2013 році здобув професію рибовода (кваліфікованого робітника) у Немішаївському агротехнічному коледжі. У 2016 році заочно закінчив Національний університет біоресурсів і природокористування України та здобув ступінь бакалавра за кваліфікацією «Технолог з виробництва продукції аквакультури». Професійно займався бойовими мистецтвами, зокрема ушу-саньшоу, кікбоксингом, рукопашним боєм. Виборював перші місця на змаганнях в Україні та поза її межами. Обожнював риболовлю. Часто ставав донором крові, рятуючи життя абсолютно незнайомим людям. Хотів вдруге стрибнути з парашутом. Працював промисловим альпіністом: утеплював фасади багатоповерхівок та виконував інші висотно-монтажні роботи. Мріяв закінчити навчання з машинної штукатурки та почати власну справу. У березні 2022-го саме мав їхати на навчання, щоб втілити свою мрію, але повномасштабне вторгнення все зруйнувало.

У серпні 2022 року чоловік став бійцем Збройних Сил України. Службу проходив у лавах 110-ої окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка. Обіймав посаду старшого навідника гранатометного відділення.

Посмертно захисник був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни», відзнакою «Почесний громадянин Малинської міської територіальної громади» та медаллю «За жертовність і любов до України».

«Толя був найкращим чоловіком, турботливим і люблячим, надійним другом. З його втратою неможливо змиритись, ця рана завжди буде кровоточити болючою раною в наших серцях. Чоловік так багато мрій і прагнень не встиг втілити в життя, не встиг насолодитись батьківством. Ще так багато хорошого міг зробити… Україна втратила свого найкращого сина, сміливого і справедливого. Толя назавжди залишиться у моєму серці і син обов'язково пишатиметься своїм татом-Героєм», – розповіла його дружина Світлана.

Поховали Анатолія на Алеї Слави Центрального кладовища міста Гостомель Київської області.

В Анатолія залишились батьки, сестра, дружина та син, який народився у 2023 році, вже після загибелі тата.