69-річний Анатолій Педченко загинув 11 квітня 2022 року в селі Ольгівка на Херсонщині. Він поїхав на річку зняти рибальські сіті й потрапив під мінометний обстріл.

«Прилетіла міна, він ногу перев’язав, проповз ще метрів 20, а потім ще один уламок – і загинув. Поряд були собаки, тому хлопці зауважили його і прийшли забирати. Один собака довго не підпускав, охороняв», – розповів брат загиблого, Володимир.

Анатолій Педченко був родом із Горностаївського району Херсонщини. Його батько працював шахтарем. Родина часто переїздила. Утім більшість років Анатолій жив у Ольгівці.

Служив строкову службу у Первомайську Миколаївської області та у Криму біля Ведмідь-гори. За життя змінив чимало робіт: був вальником лісу, працював у службі охорони Каховської ГЕС, у Бериславі – начальником охорони машинобудівного заводу.

За фахом був слюсарем і працював ним на суднобудівному заводі у Херсоні, згодом – в Ольгівці. Наступним місцем роботи стала птахофабрика. Там, крім слюсаря, був відповідальним за генератор, завдяки якому гріли каченят. Останні роки чоловік уже був на пенсії, утім продовжував працювати – на складі сільськогосподарського підприємства.

«Він був звичайною людиною. Коли треба – допомагав іншим», – сказав про брата Володимир.

«Рибалка з дитинства. Вже життя його – на річці. Дуже любив цю справу. Сам сітки ставив, сам плів їх. Як батько, був дуже чуйним. Мав багато друзів, які зверталися до нього за порадами. Односельці його поважали. Хороший сім’янин. Ми з ним виховали двох синів. Дуже хороший чоловік був», – сказала дружина загиблого, Тамара. У парі з Анатолієм вона прожила 48 років.

Коли на початку повномасштабної війни російські війська окупували село, Анатолій не захотів покидати рідний дім. Ловив рибу і роздавав її місцевим. Годував 20 собак, яких залишили господарі.

«Як наставала весна, він не міг не поїхати на річку. Це була його стихія, якою жив. Він почав потихеньку виїжджати і тої весни… Два рази їздив, все було добре, а на третій раз поїхав, сіточку залишив, а як вирушив перевіряти – приліт», – сказала Тамара.

В Анатолія залишилися дружина, два сини і троє онучок.