48-річний Анатолій Козарез загинув 5 березня 2022 року на трасі біля села Ягідне на Чернігівщині. Він працював у Києві. Коли почалася повномасштабна війна, намагався повернутися до дружини і сина у село Величківка, що на північ від Чернігова. Дорогою чоловіка розстріляли російські військові, які окупували Ягідне.

«Я близько 7 ранку розмовляла з ним по телефону. Потім о 10.00 дзвонила, але він не брав слухавки. Пізніше подзвонили колеги, сказали, що він поїхав до Чернігова. Об 11.47 із ним востаннє розмовляв напарник, та зв’язок раптово перервався. Колега передзвонював, чув якийсь звук, але Толя вже не розмовляв. Імовірно, у тоді його й застрелили», – сказала дружина Наталя.

Втративши зв’язок із чоловіком, вона намагалася розшукати його через волонтерів, друзів. 3 квітня 2022 року, коли область звільнили від російських військових, у Ягідне поїхали знайомі. На трасі в автівці вони й знайшли розстріляного Анатолія. За два дні тіло привезли додому у село Величківка та поховали на кладовищі.

Анатолій був родом із Величківки. Після школи служив у армії. Повернувшись додому, працював у колгоспі водієм. Одружився, народилися діти. Коли колгоспи занепадали, влаштувався водієм на Менський сирзавод. А останні роки розвозив товари у мережі супермаркетів у Києві.

Дружина каже, що чоловік дуже багато працював. Часу на хобі і захоплення не було. Подружжя власноруч збудувало дім, жили, ростили дітей.

«Мій чоловік був дуже гарною людиною. Усім допомагав, нікому не відмовляв. Кого не спитайте в селі... На його похорон прийшло дуже багато людей. Таких, як він, дуже мало. Чоловік поїхав з дому 15 лютого перед війною, отоді я востаннє його і бачила», – сказала дружина.

У Анатолія Козареза залишилися дружина та двоє синів. Молодший син ще підліток, він має ДЦП і потребує постійного догляду.