Санітарна інструкторка полку «Азов» Альона Кушнір загинула 15 квітня 2022 року на заводі «Азовсталь» у Маріуполі. У березні, за 40 днів до власної смерті, вона втратила коханого, теж захисника Маріуполя, Максима Грідчина.

Альона народилася на Хмельниччині. Виросла в багатодітній сім'ї з двома братами і сестрою. Коли дівчина вчилася у початковій школі, померла її мама. Виховували дітей бабуся та батько.

Альона закінчила Чемеровецький медичний коледж та працювала медсестрою у шпиталі.
У 2017-му пішла служити санінструкторкою в Окремий загін спеціального призначення «Азов».

17 березня 2022 року старша сержантка Кушнір записала відеозвернення, щоб привернути увагу світу до гуманітарної катастрофи у Маріуполі. Вона просила дати можливість привезти медикаменти, вивезти поранених і поховати загиблих захисників міста.

«Ми не мученики – ми борці, але зараз потребуємо допомоги всієї України. Маріуполь – це Україна», – сказала військова. Саме ці слова зробили її відомою.

15 квітня Альона перебувала на «Азовсталі» разом зі своїми побратимами, коли російські окупанти скинули на територію заводу 3-тонну бомбу. Будівля, де була жінка, обвалилася, заваливши усіх, хто був всередині.

30-річну Альону не дочекалися бабуся та два брати. Залишився сиротою 9-річний син Ілля.

«Ми сказали йому, що мама стала ангелом. Спочатку він дуже сильно плакав. На другий день зателефонував мені та сказав, що вже прийшов до тями. Напевно, Олена готувала його до того, що може загинути. Зараз ми намагаємося його відволікти. Але в сім’ї ми все-таки вирішили, що до офіційного повідомлення вважатимемо Олену живою. Адже ніхто не знає, можливо, вона вижила під завалами. Адже вона медична інструкторка і знає, як можна собі допомогти», – розповів журналістам Андрій, брат загиблої військової.

Захисницю посмертно нагородили орденами «За мужність» ІІІ і ІІ ступенів.