Аллі Солошенко було 82 роки. Після звільнення Ірпеня з окупації понівечене тіло жінки знайшли у її приватному будинку на вулиці Миколи Гоголя. У свідоцтві про смерть зазначена дата 5 березня 2022 року. Аллу закатували російські військові. В неї була пробита голова, понівечене обличчя, множинні синці на тілі та вибиті зуби.

Онука жінки Тамара Любченко зі сім'єю виїхали з Ірпеня 5 березня. Тамара пригадала: «Окупанти зайшли в місто зі сторони Ворзеля та окупували Ірпінь приблизно на 15%, а будинок бабусі був розташований якраз на тій території, яку вони контролювали. Ми просили бабусю виїхати з нами, але вона відмовилася. Думала, що все буде нормально. Дата смерті у свідоцтві бабусі – 5.03.2022, але ми гадаємо, що вона загинула пізніше. На жаль, немає свідків. Одна зі сусідок, яка теж перебувала в окупації, каже, що до Алли Станіславівни російські військові заходили разів п’ять».

Алла Солошенко – киянка. В Ірпінь переїхала у жовні 2021 року. Багато років вона працювала адміністраторкою в готелі «Мир» у Києві. Алла мала велику родину – двоє дітей, троє онуків, дочекалася й правнуків. Вона любила свою сім'ю, допомагала виховувати онуків, доглядала за чоловіком Василем, який був лежачим хворим. Чоловік Алли помер до повномасштабного вторгнення російських військ в Україну.

«Бабуся часто розповідала про Другу світову війну. Коли вона була маленька, то жила з батьками в районі Лук'янівського СІЗО. Її тата розстріляли у Бабиному Яру. Але їх із матір'ю німці не чіпали, навіть годували. По війні вона пережила голод. І тут знову на її долю випала війна», – сказала Тамара Любченко.

Коли наприкінці березня 2022-го Ірпінь та Бучу звільнили українські військові, Тамара вирішила підтримувати родини, які втратили близьких після окупації. Стала волонтеркою в Бучанській міській раді.

Тіло її бабусі Алли Солошенко кремували.

У загиблої залишилися двоє дітей, троє онуків та правнуки.