Аллі Ковальовій було 83 роки. Вона загинула в Ізюмі. Обстріли 8 та 9 березня 2022 зруйнували її дім. Поряд загинули діти Алли – донька Світлана та син Віктор.

Алла кілька десятків років працювала на Ізюмському приладобудівному заводі. Там працював і її чоловік. Першим місцем роботи їхньої доньки також став цей завод. На пенсії Алла переважно поралась по господарству, дбала про дім. Чоловіка вона поховала за кілька років до повномасштабного вторгнення, жила з донькою.

В Алли залишилося троє онуків та внучка. Вони згадують дитинство і зустрічі в бабусі з неабияким теплом. Онука Вікторія розповідає: «Бабуся з тіткою багато часу віддавали дому та городу. Не просто працювали там, а любили цю роботу. Бабуся була дуже щедрою. Завжди, коли я приходила, мала для мене якісь подаруночки: пиріжечки, морозиво».

Колишній зять Алли, Вадим, згадує її дуже уважною людиною. Каже, що в перші роки шлюбу постійно відчував підтримку тещі: «Вона багато для нас робила. У всьому допомагала. Щовихідних старалася приїхати в гості».

За три дні до трагедії у родини була змога виїхати з Ізюма, але Світлана й Алла не погодилися. Рідні згадують – обоє вірили, що вдома залишатися безпечніше, ніж виїжджати дорогами, де російські війська прицільно розстрілюють автівки цивільних. Син Алли вмовив поїхати з міста дружину та доньку, а сам теж залишився, хотів підтримати маму й сестру.

В Алли з дітьми було два похорони. Перший – наприкінці березня в могилах із номерами в Ізюмському лісі. 19 вересня тіла ексгумували. Після процедур ідентифікації рідні вдруге, вже офіційно, поховали Аллу, Світлану та Віктора 8-го лютого 2023 року. Їхні могили – поряд.