Аллі Грінкевич було 70 років. Жінка загинула під завалами будинку на Першотравневій, 2. Разом з іншими мешканцями вона ховалась від російських обстрілів у підвалі, але це не вберегло 9 березня, коли росіяни обстріляли будинок з танка та завдали авіаударів по ньому. Жертвами цієї атаки стали понад 50 людей.

Алла Грінкевич працювала бібліотекаркою, а освіту здобула в Харківській академії культури. Навіть у такому поважному віці жінка вела дуже активний спосіб життя.

«Бабуся була енергійною та ексцентричною! Вона в’язала іменні серветки днями і ночами, брала участь у ярмарках, їздила на всі виставки в області. А ще перебувала у спільноті садоводів міста та часто відстоювала їхні права», – пригадує онука загиблої Ганна Топольська.

Майже все життя Алла розмовляла російською, але коли у 2014 році почалася російсько-українська війна, перейшла на українську. Фільми та серіали дивилась теж лише, якщо вони озвучувались солов’їною. Жінка любила розгадувати кросворди, і вона часто дратувалась, що їх часто видають російською.

Онука загиблої каже: бабуся Алла була патріоткою України.

«До окупації вона щоліта їздила в Крим. Вся її кімната була обклеєна постерами, фотокартками звідти. Вона була засмучена через окупацію півострова та ненавиділа Путіна», – пригадує Ганна. – Коли почалась війна, бабуся сказала нам, що якщо вона загине, щоб ми передали всі її в’язані іменні серветки в місцевий музей, який вона також обожнювала».

За люблячою, допитливою, активною матусею та бабусею невимовно сумують двоє дочок Ірина та Юлія та онуки Ганна і Михайло.