top of page
Адольф Маркевич

Адольф Маркевич

8 березня 2022 р.

Життя 84-річного Адольфа Маркевича обірвалося під час російської окупації Київської області. 6 березня 2022 року від ворожого обстрілу в Ірпені загинув його син Ігор, який не покинув місто, щоби бути поряд із батьком. За два дні, 8 березня, серце Адольфа Адольфовича зупинилося через сильні хвилювання: син не прийшов додому, він не знав, що з ним трапилося…

За походженням Адольф Маркевич – поляк. Народився у селі Білка Радомишльського району, що на Житомирщині. Закінчив семирічну школу, потім – курси керівника колективу художньої самодіяльності, де освоїв гру на баяні. Працював на різних роботах, зокрема на Комарівській меблевій фабриці. Довгий час із родиною жив у Туркменській РСР, де працював на будівництві газопроводу.

На початку 1990-х разом із дружиною і сином повернувся в Україну. Чоловік також мав фах водія бульдозера та працював ним у Києві.

Від народження Адольф мав недугу ока, яка була помітна зовні, та зумів побороти пов'язані з цим психологічні виклики. Створив сім'ю, мав авторитет серед людей. У молоді роки був дуже компанійським і легко знаходив товаришів. Любив жарти. Дуже цінував родину. А син Ігор брав у цьому приклад з батька.

«Бабуся Олена, дружина Адольфа Адольфовича, часто згадувала, що, живучи у Туркменській РСР й заробляючи достатньо грошей, щоб поїхати відпочити на курорті, вони майже завжди проводили відпустку в селі. Особливо намагалися допомогти стареньким батькам дідуся з сінокосом. Як і його син, дідусь любив бавитися з маленькими дітьми, завжди старався їх пригостити чимось смачненьким. Часто він згадував випадок, як врятував свого племінника Колю – той дошкільням без дозволу пішов у ліс і заблукав. Його пів дня шукали всім селом. Знайшов хлопчика, геть знесиленого та заплаканого, саме Адольф Адольфович…», – розповів онук Антон Маркевич.

На пенсії чоловік прагнув допомагати родині, брався за різний підробіток, зокрема був охоронником. Навіть коли вже погано бачив, все ж робив щось по господарство. Уранці йшов до криниці, щоби принести відро свіжої води. Казав, що вона набагато смачніша, а цей ритуал нагадує йому дитинство.

У Адольфа Маркевича залишилися невістка, онуки та інші рідні.

Розкажіть про цю історію іншим

Ми хочемо жити в країні, яка пам'ятає. Кожен донат на армію зараз допомагає зберегти свободу і незалежність нашої країни. Кожен донат на пам'ять допоможе нам зберегти пам'ять про ціну цієї свободи.

Інші загиблі

Ірпінь, Київська область

Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України. Заповніть форму з даними про загиблих:

bottom of page